skip to Main Content

Про невдячного боржника.

Сьогоднішня проповідь — про невдячного боржника, якому Цар простив величезний борг — десять тисяч талантів. Боржник спочатку вчинив правильно — він покаявся і попросив прощення у Царя, що є основою нашого життя.

Святитель Ніколай Сербський говорив: «Якщо б на землі не було прощення, то наш світ став би звіринцем серед дикої природи.»

Найменування «батько, мати, брат, сестра, друг» — є дійсними тільки при наявності прощення і милосердя. Якби людей судили тільки по букві закону, не враховуючи їх обставин, то люди би повстали проти такого закону. Недарма Господь сказав, що милість над судом превозноситься — хоча, звичайно, і справедливість потрібна.

Коли Господь закликає вас уподібнюватись Йому — то він не закликає уподібнюватись в пості, дівоцтві, навіть в молитві, ще в чомусь, але -«Будьте милосердні, як Отець ваш небесний…»

Покаяння людини- це насіння.  Якщо воно не приносить плоду — прощення,  то не дає користі. Людина ніби кається, але не прощає ближнім — значить, це  сім’я було в ній безплодним, значить — вона не буде мати нагороди навіть за покаяння. Вона не буде прощена Богом — якщо не прощає ближньому.

Ми бачимо це у притчі — коли нерадивий і злий раб спочатку випросив у Царя прощення  — не за законом сираведливості, а за законом милості. Він правильно почав каятися — не говорив, звідки той борг, не говорив — несправедливі проценти, мене змусили і так далі. Він говорив — прости мені, потерпи на мені, і я віддам свій борг, зроблю праведним своє життя, убілю свою одежу, забруднену гріхом…

Він отримав милість , але не помилував свого ближнього, який заборгував перед ним у сотні тисяч разів менше.  Так і ми завинили перед Богом незрівнянно більше, ніж наші ближні — перед нами.

Будемо милосердні — і тим здобудемо милість Божу!

(Протоієрей о.Павло Давиденков)

Наверх