skip to Main Content
Скриншот 2018 06 15 17.23.15

Пять лет тому назад

 З ПЕРШИХ ВУСТ

РОСТИСЛАВ ЛЕСЮК:

Відбулося це 24-25 травня 2013 року. 

Об 11 годині вечора, після молебну у Свято-Троїцькому храмі, великий білий автобус із 35 членами експедиції на борту вирушив у Київ. Перед поїздкою здавалося, що ми майже єдині у світі, кому не байдуже те, що мало відбутися на наступний день у Києві. Ми хотіли зупинити, хоч якось перешкодити, хоча б щось зробити, аби не відбулося те, що ми вважали початком кінця.

До Києва ми прибули близько сьомої години ранку. На під’їзді до столиці телефоном відбулася координація із Батьківським комітетом України, а саме із Олександром Скворцовим. Ним була отримана інформація про те, що так званий „парад рівності” (хоча інакше, як парад збоченців його не назвеш) може відбутися у парку О.Пушкіна. Тому ми з допомогою електронної карти Києва вирішили зупинити автобус на бічній вулиці Врангеля. Це довга вулиця із крутим підйомом. Вона гарантувала нам відносний спокій як надійна схованка для автобуса.анти-9

Після досить важкої ночі, яку довелося провести сидячки, ми активізувалися, навіть встигли випити кави і перекусити на заправці перед Києвом. 
Вже на місці дислокації в автобусі ми вирішили розділитися на 6 груп по 5 людей орієнтовно. Завдання стояло однозначне: дослідити парк ім. О. Пушкіна вздовж і поперек, і виявити будь-що, що би вказувало на гомосексуалістів чи підготовку до їхнього параду.

Перший тривожний знак трапився вже на вході до парку – міліцейська машина, наповнена правоохоронцями. Вони поглядали на нас, а ми на них. Ми прикинулися туристами і почали активно фотографуватися біля пам’ятника поету. 

Ми не встигали осмислювати те, що бачили, поки кількість автобусів зростала, вони шикувалися вздовж дороги в напрямку метро. . Вони, як комахи, налипали на проспект.
Ми повернулися до переходу перед пам’ятником, де зустріли представників Батьківського комітету України з Дніпропетровську, Києва, і це трішки розрядило напругу. На фоні автобусів із Беркутом наша анти-2кількість виглядала маргінально. Нас зігрівало лише те, що правда була на нашому боці. Беркут цього дня працював на боці гомосексуалістів.
анти-7На тому боці, де є парк Пушкіна, ми побачили ще одну багатолюдну колону, що рухалася від заправки і до місця оточення біля самого пам’ятника. Кількість Беркуту почала пропорційно зростати і вони оточили і цю колону. Почалися сутички. З’явилися якісь камери. Наші сусіди по тротуару на полишали спроб прорватися на той бік, але беркут їх виловлював. Нарешті  у командира урвався терпець, і він вигукнув в рацію: „Подавай автозак!”, і вже незабаром дехто розпрощався із проспектом Перемоги.
Ми сконцентрували свою увагу на тому боці. Нас мучило одне: „Де відбудеться „гей-парад” і що робити?”. Ми розуміли, що їх (рожево-голубих) висадять десь тут, але де.
З’явилася перша достовірна інформація від Івана Чупахіна з того боку, що геї десь там, на пару сот метрів далі від епіцентру подій, де знаходиться кіностудія ім. Довженка, саме там, куди переїхали автобуси.анти-3
Виявилося, що з тих автобусів сформували таку собі алею безпеки. Другий рівень захисту – вишикувані бійці беркуту. І аж там десь за тим всім перевдягаються геї, і от зараз вийдуть на свій брутальний парад. Ми нервували. Не було жодних скоординованих вказівок. Ми чекали на місці, тобто на тротуарі на протилежній стороні.  Скандували – „Гидота не пройде!”, „Міцна сім’я – міцна держава”.

З нами були жінки, тому радикальні дії були недоцільними.На кожного з нас припадав приблизно один беркутівець з кийком. Тому ми вирішили провести роз’яснювальну роботу з правоохоронцями, в наслідок чого вони пообіцяли нас не рухати, якщо ми не будемо перебігати проспект Перемоги. В наших головах прокручувалися різні варіанти, але перейти проспект виглядало нереальним, хіба що перелетіти. Відчувалося, що там, далеко – біля студії Довженка – щось відбувається.анти-5 Деякі наші люди зуміли поодинці в через підземний перехід аж біля станції метро Шулявська (500 метрів від нас) якось пройти на ту сторону. По телефону вони сповістили нам неприємну звістку: „геї” там! Ми очікували, що проспект Перемоги от-от перекриють, і вони своїм безсоромним маршем підуть по Києву. Але цього не сталося. Потім повідомили: „їх вже там нема”. Ігор Борисович, який був поруч цей весь час, мене остаточно приголомшив. Він сказав буквально таке: „Мені зі Львова повідомили, що парад вже відбувся! В інтернеті з’явилися перші фото”. Цей гіркий момент супроводжувався суєтою і сутичками на тому боці, де люди ще гадали, що зараз відбудеться щось жахливе.

Як я дізнався потім з преси, на самому рубежі із геями деякі люди прорвалися до того псевдо-гейпараду і вирвали їхні транспаранти, але за це їм одразу судилося потрапити в автозак .
Ми до останнього вірили, що парад буде зірвано, а його виявляється вже провели… Де? Як? Не важливо, яким він був, але для світу одразу відрапортували, що в Києві відбувся перший гей-парад. Було відчуття поразки…Кажуть, геї пройшли буквально десять метрів. Їх ніхто, крім міліції не бачив. Але Київ заплямовано…

О 15-00 в центрі Києва, біля Фунікулеру розпочалася акція на захист традиційної сім’ї, у якій взяли участь багато правозахисних організацій, в тому числі і батьківські комітети із різних куточків України. Цю акцію, на якій зібралося біля 3 тисяч людей, не висвітлив жодний представник ЗМІ.

КОММЕНТАРИИ ОЧЕВИДЦЕВ:
«РАДУЖНЫЕ» ПЛАНЫ ГЕЕВ ПРОВАЛИЛИСЬ

Иван Чупахин: «ПОБЕДИЛИ ЖЕ КОГДА-ТО «КОРИЧНЕВУЮ ЧУМУ» — ПОБЕДИМ И «РАДУЖНУЮ»

анти-13Наша акция, безусловно, была необходима. Конечно, это было испытание на прочность, и, думаю, наши люди его прошли. Что интересно – стоило появиться какой-нибудь группе людей, как её моментально обтекал, изолировал двойной-тройной ряд людей в касках. Само количество брошенной на нашу нейтрализацию живой силы и техники, сам страх этих «героев» говорят о необходимости активного сопротивления. Победили же когда-то «коричневую чуму» — победим и «радужную»

Виталий Бабенко: «ПРОСТО «СТЕНКА» БЫЛА НЕ ТА»

У меня нет чувства поражения. Просто я готовился к варианту «стенка на стенку». Но «стенка» была не та! Эти, скажем так, чудаки прошли свой десяток шагов между стеной киностудии и тройной стеной беркутовцев. А потом их быстренько спрятали и увезли.

Пусть они называют это парадом, их все равно никто не видел. Зато нас видели тысячи людей — мы стояли вдоль дороги, у нас было много плакатов, мы не молчали, а объясняли происходящее. И я уверен, что после всего многие серьёзно задумаются и наши лозунги тоже запомнят.

 

Игорь Пархоменко: «НАС ВИДЕЛА И СЛЫШАЛА УКРАИНА»DSCF6214

Конечно, они стараются раздуть свою мизерную акцию, но это факт, что несколько жалких десятков людей прошмыгнули буквально несколько метров. Их охраняла милиция, целых 28 автобусов! Зато нас видела и слышала вся Украина. Тем более, что после двух часов дня состоялось шествие по Подолу всех, кто приехал в Киев, чтоб сорвать гей-парад – и это зрелище действительно впечатляло… А еще я очень благодарен женщинам, которые поехали с нами. Хоть задумана была чисто мужская, силовая поездка – участие и забота женщин облагородили ее и придали полноту, без которой и самое доброе дело кажется незавершенным.

Р.Б.Светлана: «ВОЗВРАЩАЛИСЬ С ЛЕГКИМ СЕРДЦЕМ»

анти-16
  Наши люди выдержали с честью все это напряжение — не столько физическое, сколько духовное. На нас ополчились поистине легионы сил зла. И завершили мы этот трудный день в Лавре, где были на вечернем богослужении и помазании. Возвращались с легким сердцем. Слава Богу за всё! Главное же, мы увидели, что не одиноки, что в основной своей массе народ Украины правильно оценивает ситуацию, чего, к сожалению, не скажешь о наших СМИ. 

ОЛЕСЬ БУЗИНА, этот очень неоднозначный писатель и публицист, на сей раз выразил мнение киевлян вполне определенно: 

«Я знаю, почему содомитам так хочется пройтись победным маршем по Крещатику. Ведь Киев — столица Святой Руси, колыбель восточнославянского христианства. А православная церковь не одобряет гомосексуализм и не считает его безобидной европейской модой. Мы не можем быть обезьянами Европы. Европа, оставившая свои церкви, сегодня покрывается мечетями — мусульмане нетерпимы к содомскому греху. Поэтому они плодятся и размножаются, согласно Божьим заветам, а бывшие христиане, отпавшие от Бога, вымирают. Я против гей-парада в Киеве. Его хочет ЕС. Но не мы. И наше мнение должно быть приоритетным, раз уж мы платим налоги на содержание Киевсовета и его комиссии по гуманитарной политике».

В ЗАЩИТУ НАШИХ ДЕТЕЙ

10 марта 2013г. в 14-00
во Львове, на площади перед Львовским Национальным Академическим театром оперы и балета состоялась

МИРНАЯ МАНИФЕСТАЦИЯ
с шествием по центру города
До ПеремогиDSC02563

    Эта общественная акция направлена на защиту традиционных семейных ценностей, духовных основ украинского народа.
Был проведен сбор подписей под обращениями к Президенту, Верховной Раде и Правительству, с протестами против внедрения ювенальной юстиции, ведущей к разрушению семей и развращению детей, а в итоге – к полной деградации общества.
Главное для каждого из нас – осознать в полной мере, что остаться в стороне никому не удастся: жертвами могут оказаться наши дети, внуки, близкие.
К данной акции, в которой участвовали многие сотни львовян — взрослых и детей, присоединились прихожане Свято-Троицкого, Свято-Георгиевского, Свято-Владимирского православных храмов.

inart_373571_2inart_373571_6

 


 

Наверх